«Філософія ґрунту: історія засновника, який будує майбутнє органічних добрив на Сході»

10 жовтня 2026 року, Україна, Київ: Сьогодні говоримо про ринок органічних добрив та історію успіху підприємця, який будує бізнес «з нуля». Ми занурюємося в ринок органічних добрив і цікавий нішевий бізнес виробництва добрив на основі курячого посліду з ексклюзивним виробником в Україні. 

Учасники ділової бізнес—атмосфери: 

Бондаренко Роман — власник ТОВ ВП “БЕНЕФІТ”

Катерина Ілюшенко — авторка та засновниця агрохімічної спільноти AGROTRADE CLUB

Український аграрний ринок переживає трансформацію, де успіх більше не вимірюється лише масштабом виробництва чи кількістю гектарів. Сьогодні виграють ті, хто бачить можливості там, де інші бачать відходи. Історія підприємця, який перетворює гній та пташиний послід на цікавий бізнес, — це не просто приклад креативності. Це дзеркало глибших процесів, що відбуваються в агросекторі: зміна виробничих моделей, поява нових ніш, зростання попиту на органічні добрива та перехід до циклічної економіки. 

Для професійної аудиторії AGROTRADE CLUB такі кейси — не екзотика, а важливий індикатор ринку. Вони демонструють, як формується нова логіка прибутковості: коли фермери та холдинги шукають альтернативу у новому виробничому сезоні і змінюють технологічні карти посіву через логістичні та економічні виклики. Поєднання мінеральної і органічної складової — це не тільки нові способи закривати потреби аграріїв у живленні ґрунту, але і нові процеси у технологіях вирощування с.-г. культур. 

На фоні зростання цін на ЗЗР та добрива, нестабільної логістики та залежності людства від інтенсивних технологій вирощування і залежності від ТОП-5 культур (*умовно кукурудза, рапс, пшениця, соняшник, соя), органічний сегмент стає не просто трендом — а частиною стратегії. 

Мій досвід роботи з глобальними ринками добрив, аналітикою виробничих циклів та розумінням того, як змінюється попит,  дозволяє дивитися на такі історії ширше. Це не лише про підприємця, який заробляє на тому, що інші викидають. Це про те, як український агробізнес навчається будувати замкнуті цикли, оптимізувати витрати, створювати додану вартість і формувати нові ринки навіть у найскладніші часи. Саме тому це інтерв’ю — це не просто історія успіху. Це розмова про те, як народжується нова економіка агросектору, де інновації починаються не в лабораторіях, а в стайнях і пташниках. І про те, як підприємці, які мислять нестандартно, змінюють правила гри для всієї галузі.

1. Стратегія та походження компанії 

КАТЕРИНА: Романе, розкажіть, як народилася ідея створити виробництво органічних добрив на основі курячого компосту саме на Харківщині? 

БОНДАРЕНКО РОМАН: Я зрозумів що, на Сході України є багато пташників відповідно посліду (сировина) і у зв'язку з військовими діями, найблищим часом, інвестувати в біогазові заводи чи якусь іншу переробку цих відходів ніхто не буде, тому я побачив саме тут, нішу для реалізації цієї ідеї та створити виробництво.

Є гарний приклад із сусіднього району. Минулого року фермер придбав 20 тонн нашої органіки, випробував на соняшнику, кукурудзі, гороху та пшениці, заклав демо-ділянки й отримав непоганий урожай. Я періодично приїжджав до нього (на нашому TikTok-каналі https://www.tiktok.com/@benefits_0077 є відео з цих відряджень — усі деталі там). Він зробив демо-ділянки: одну з органікою “Бенефіт”, іншу — з мінеральним добривом. Ділянка з мінеральним добривом дала +3 ц/га, але витрати на неї були на 3000 ₴/га вищі. Він сам сказав: якби ці 3000 ₴/га витратив додатково на органіку, результат був би набагато ефективнішим. Цього року він майже повністю перейшов на органіку. У нього сучасна сівалка, яку він переобладнав таким чином, щоб можна було вносити до 300 кг. Під озиму пшеницю він вносив 200 кг наших органічних добрив і 40 кг мінеральних з високим вміст азоту й фосфору, тому дає швидкий старт зерновим. 

У кожного фермера своя технологія. Я не даю порад в агрономії — я підприємець та виробник. Я знаю, що наш продукт якісний, ефективний та робочий. А фермер сам формує свою технологію та рецептуру внесення. 

КАТЕРИНА: Який момент став переломним — коли Ви зрозуміли, що це може бути не просто проєкт, а повноцінний бізнес із потенціалом масштабування? Що було найскладнішим на старті — технологія, ринок чи довіра аграріїв? 

БОНДАРЕНКО РОМАН: Найскладнішим було те, що не було в кого перейняти досвід. Ні підглянути, ні запозичити технологію. Те, що зараз виробляють інші виробники органічних добрив, — це переважно пелета. А фермери не завжди хочуть розкидати пелету під оранку, бо це не кристалічний мінерал, який розчиняється при волозі й проникає в ґрунт. Органіку потрібно вносити перед оранкою пахотою або при посівах локально в грунт.

КАТЕРИНА: Я за нішевість, за фокус, за після смак. У AGROTRADE CLUB ми свідомо відійшли від великих форматів. Я навіть не відвідую агро конференції, де понад тисячу учасників — бо незрозуміло, хто всі ці люди. Ми скоротили власний формат до концентрованих бізнес-зустрічей: тільки оператори ринку мінеральних добрив, тільки нішева концентрація. Ти витрачаєш час, але отримуєш точковий результат і чітку цінність».  Як виникла ідея виробництва органічних добрив? 

БОНДАРЕНКО РОМАН: «Ідея з’явилася, коли я повертався з виставки в Ганновері у 2023 році. Ми їхали в авто, і серед нас був власник птахофабрики. Він говорив про проблему відходів: то вони комусь потрібні, то ні, вони накопичуються, трапляється самозаймання, з’являються запахи, населення скаржиться. Оскільки він відповідальна людина та справжній господар, для нього це була реальна проблема, і він шукав варіанти як можно скоріше вирішити цю проблему. У мене виникла думка спробувати переробляти цей ресурс. Я почав занурюватися в тему й побачив, що за європейським досвідом та китайською технологією це добре переробляється і може бути якісним добривом. Тому ми пішли далі: з курячого посліду робимо компост, а компост гранулюємо — так, щоб гранула підходила до сівалок. В Україні є виробники, які роблять гранулу з компосту, але це пелета — фракція під розкидач. А ми трохи заморочилися й обрали шлях локального й більш точного внесення.

В Україні ми не знайшли нікого, хто робив би якісний продукт і в кого можна було б перейняти досвід. Тому йшли довгим шляхом, помилялися. Спочатку купили обладнання для виробництва деревної пелети, але з часом зрозуміли, що воно не підходить: у компосту інша структура, щільність, в’язкість. Взимку обладнання перестало працювати — метал не витримував такого навантаження від компосту. Ми постійно міняли обладнання, транспортери, шнеки, переходили на стрічкові транспортери... Посилювали тонкі місця, бо даже металеві елементи не витримували навантаження. Це був постійний процес». 

КАТЕРИНА: Уточнення щодо вологості та технології компостування

БОНДАРЕНКО РОМАН: «Якщо говорити про весь шлях гранули: ми беремо курячий послід з ферм — це може бути несушка або бройлер. Бройлер — на підстилці, бо без підстилки не компостування не відбувається: солома дає вуглець, і процес ферментації йде правильно. Ми формуємо бурти, використовуємо перетрушувач (аератор), який причіпляється до трактора. Контролюємо температуру, вологість та вміст кісеню. Погодні умови також дуже впливають на швидкість визрівання. Коли компост визрів, перевозимо його на виробництво, додатково подрібнюємо, сушимо з дотриманням температурних вимог щоби максимально зберегти біот. Грануляція відбувається, компактором, таким чином ми проходе додаткове нагрівання. Це не пелета, а гранула, схожа на маленьку кульку або напів сферу. Розмір — 4–6 мм, щільність 700–800 кг/м³. 

КАТЕРИНА: Цікаво про біоту та ферментацію

БОНДАРЕНКО РОМАН: «Температура сушіння ми контролюємо це, щоб біота залишилася. Окремо, бактерію не додаємо — ми довго експериментували, купували дорогі бактерії, але суттєвого ефекту не побачили, якщо компосту дати гарні умови (температура, кисень, волога), аеробна бактерія розмножується дуже швидко. Коли компост проходить решето (грохот), солома та рештки, що не перепріли, повертаються назад у бурт — вони вже містять бактерію та вуглець. І коли умови правильні, процес іде активно». 

КАТЕРИНА: Про помилки фермерів та анаеробні процеси поділюсь із власного досвіду, коли я працювала з органікою: от лежить послід з несушки — зверху засох, а всередині такий, як вийшов з ферми. Там уже починаються анаеробні процеси. Є виробники, які роками тримають купи гною під сонцем і дощем, називають це компостом, вносять — а потім кажуть, що нічого не спрацювало. Купа гною, яка лежить кілька місяців без аерації, — це не добриво, а шкідливий ресурс. Там розмножується анаеробна біота, яка шкодить ґрунту і врожаю». 

БОНДАРЕНКО РОМАН: Ми співпрацюємо з інститутом ґрунтознавства радимось та робимо аналізи сировини та нашого продукту. Компостування відбувається на бетоновані площадці щоб не забруднювати довкілля та зберегти поживу у компості.

Аналіз беремо з усього бурта — він постійно перемішується. Коли привозимо на виробництво, бурт знову складається, переробляється — і ми робимо аналіз партії. Після гранулювання — ще один аналіз. На вході сировина має вологість до 80%, у гранулі 18%, тобто втати по вологі суттєві. Співвідношення C:N — у нас у діапазоні 8:1–9:1, pH — 8,4, органічна речовина понад 59%, азот від 3,8% фосфор 4%, калій 4%. Ми порівнювали аналізи з іншим лабораторіями — показники практично не відрізняються. Звісно, кожна партія органічних добрив може небагато відрізнятися. 

2. Технологія та якість продукту

КАТЕРИНА: У чому унікальність технології компостування, яку використовує ТОВ «БЕНЕФІТ»? Які ключові параметри якості ви контролюєте на кожному етапі виробництва? 

Тут цікаво все, що не є комерційною таємницею, а саме: як виглядає продукт, склад, чи є позитивна біота, яка? Яка технологічна лінія, потужність виробництва. Кінцевий продукт, сам товар, розмір гранули, гранулометричний склад, співвідношення C:N, а також вміст мікро-макро мезо-елементів. Як поставляєте товар, який базис DDP/FCA/CPT інше, яка тара, мішки, беги. Чим вносити і головне — Які культури найкраще реагують на ваш продукт і чому? 

БОНДАРЕНКО РОМАН: «Основний параметр — свіжість посліду. Ми прийшли до цього з досвідом. Раніше нам здавалося, що послід однаковий, але з часом зрозуміли: свіжий має більше поживних речовин, вищий вміст органіки і меншу зольність. Це критично для якості кінцевого продукту. Під час компостування слідкуємо, щоб бурт не “перегорав”. Коли температура досягає 65 °C — його потрібно ворушити. Ми дивимося на показники, на погоду: якщо завтра буде дощ, то перетрушуємо сьогодні, щоб він не перележав. Також контролюємо, щоб дощ не вимивав — накриваємо, буртуємо, знову розкидаємо. Техніку для компостування ми довго вибирали, експериментували з вітчизняною, але поки що нічого не працює краще за іноземну. Аератор у нас українського виробництва, купили його вживаним, відреставрували — працює добре. Але загалом техніка має бути правильно підібрана: іноді потрібно зменшувати ходу трактора від 130 кінських сил, бо не вся техніка витримує навантаження». 

КАТЕРИНА: Розкажіть детальніше про терміни компостування та виробництва. Якщо моделювати ситуацію, коли є передзамовлення від кінцевого споживача, умовно на дві партії норми авто доставки 40-44 тонн, скільки по термінах займає процес компостування і виготовлення кінцевого продукту, якщо скажем спотової партії немає? Мені відомо, що в зимовий період це триває довше ніж влітку.

БОНДАРЕНКО РОМАН: За низьких температур процес суттево сповільнюється а то й взагалі зупиняється залежно від умов. Ми постійно купуємо сировину і постійно її переробляємо — зупинити цей процес неможливо. Окремо працює виробництво компостування, окремо грануляція, окремо продажі. Якщо умови ідеальні — компост визріває за місяць. Але якщо не дотримуватися рецептури співвідношення компонентів , процес може тривати дуже довго тим самим втрачаючи на якості, навіть якщо його часто перекидати. На початку ми взагалі працювали на чужому (давальчої схемі) компості — набивали шишки, вчилися. Тепер маємо досвід і розуміння всіх нюансів». 

*Фото: Фрагмент технологічного процесу компостування

КАТЕРИНА: Кінцевий продукт: гранула, а не сипучий ресурс? 

БОНДАРЕНКО РОМАН: «Станом на зараз ми пропонуємо тільки гранульований продукт. Сипучий не продаємо, наше обладнання переробляє весь компост у гранулу, зайвого не залишається. Гранулювання — холодне. Після просіювання гранула одразу потрапляє на фасування. Біг-беги — по 1 тонні. Поки що не маркуємо, щоб B2B-партнери могли працювати під своїм брендом. Але в майбутньому, можливо, будемо маркувати. Фасування по 25 кг і 5 кг ми робили на запит дрібних фермерів та магазинів, але це для нас соціальне навантаження (посмішка)— багато ручної роботи. Тому це не наш фокус. Для дистриб’юторів — відкриті, можемо фасувати». «Базис відвантаження та виробничі потужності — Харківщина, франко-склад Нова Водолага, вул. Харківська 150. Ми є на мапі. Відкрилися у 2023/2024 році. Це наша власна ділянка, власні споруди, власне обладнання. Базова ціна станом на 10 жовтня 2026 року — 12 000 ₴/т EXW Нова Водолага, у т. ч. ПДВ, фасування в біг-беги по 1 тонні. Якщо відвантаження на ФОП — можемо говорити про гнучкіші умови, ціна може бути трохи нижчою. Ціну не змінювали останній рік. 

Маємо повторні замовлення та позитивні відгуки клієнтів. На початку були факапи: десь прогавили вологість, десь гранула була не дуже міцна. Ми вибачилися, замінили товар для всіх, хто звернувся. Таке буває. 

*Фото фракції кінцевого продукту. Гранульоване органічне добриво

КАТЕРИНА: «В агробізнесі факапи є завжди, але важливо, як партнер їх вирішує — це цінно». Яка мінімальна партія для співпраці? В мінеральних добривах у сегменті КАС працює правило кола, тобто економічно ефективно доставляти це добриво у радіусі 200-400 км від виробництва, як у вашому сегменті рахується логістика? 

БОНДАРЕНКО РОМАН: «Місцевим можемо віддати навіть по одному мішку. Відправляти поштовими сервісами — нам незручно, тому цей сегмент краще віддати дилеру. Ми сфокусовані на якості. Щодо логістики: ми не обмежуємо себе радіусом. Працюємо по всій Україні. Виробників органіки небагато, у кожного своя якість та вміст. У нас купляли з Тернополя, Житомира, Київщини. Нещодавно відвантажували партію з доставкою — фермер заплатив 60 000 грн за транспорт. Це підтверджує що продукт витримує навіть такі логістичні витрати. Наше виробництво дуже енерго залежне. Генератор поставити неможливо — потрібно 200 кВт, це недоцільно, вартість палива висока. Коли відключають світло підлаштовуємось під графік. Сушарка працює на пелеті ми зараз переналаштували сушарку під пелету з пшеничних висівок — це експеримент. Купуємо її по 4000 ₴/т. в порівнянні з деревини 14 000 ₴/т. ККД трохе меньше, зольність трохи більша, але в перерахунку вигідніше, вся зола затягується в сушарку, тим самим збільшує добриво корисним мінералом.

 

*Фото: розмір гранульованої/компактованої фракції  кінцевого продукту

КАТЕРИНА: Чи можна законтрактуватися заздалегідь? 

БОНДАРЕНКО РОМАН: «Так, можна і потрібно це робити. Постійно попит з`являється восени чи весною але не всі потреби закриваємо. Проте незважаючи на те що зараз немає ціни на с.- г. продукцію, на зараз у нас невеликий залишок на складах. Купують!

3. Сировина та екологічність 

КАТЕРИНА: Як ви вибудували систему стабільного постачання сировини? 

БОНДАРЕНКО РОМАН: «Раніше ми брали сировину деінде — міг бути й минулорічний. З ним легше працювати, бо він частково вже сферментувався, але вміст поживних речовин був нестабільним. Тому сьогодні ми прийняли тверде рішення: працювати лише зі свіжою сировиною з пташників і лише свіжий. Так ми отримуємо максимально стабільну сировину з прогнозованими показниками». 

КАТЕРИНА: Які екологічні стандарти та вимоги дотримує компанія? Які сертифікати маєте? Чи працювали над експортом?

БОНДАРЕНКО РОМАН: «Ми працюємо за техничними умовами котрі отримали на своє виробництво. Процеси відбуваються виключно на бетонній підлозі, щоб не забруднювати ґрунт. До експорту поки не дійшли — це в планах. Наразі фокус на стабільній якості продукту». 

КАТЕРИНА: Чи можна сказати, що ваш продукт — це приклад циркулярної економіки в агросекторі? 

БОНДАРЕНКО РОМАН: «Будь-який бізнесмен, заходячи в бізнес, думає про дві речі: перше — заробити грошей і друге — що він залишить після себе. Коли фермер вносить органіку — він закриває обидва питання. Йому не буде соромно ні перед нащадками, ні перед односельцами, ні перед собою». 

4. Ринок, клієнти та результати 

КАТЕРИНА: Як Ваша компанія відчуває попит на органічні добрива за останні 3 роки в Україні? Таргет аудиторії споживачів органічних добрив на основі курячого посліду широченний: від домогосподарки, яка вирощує квіти у вазонах до футбольного поля чи ландшафтного дизайну — до великих Агрохолдингів. Які результати демонструють господарства, що перейшли на ваш продукт? Чи відчуваєте конкуренцію і в чому ваша перевага? 

БОНДАРЕНКО РОМАН: «Для нас результат — це коли клієнт повертаєтся другий та подальші рази, та радить нас іншим клієнтам. Багато агрономів дивляться на склад NPK. Наприклад, бачать NPK 4-4-4 і рахують діючу речовину по-своєму. Але не всі мають досвід роботи з органікою. І тут включаємся ми: пояснюємо, що фермер вносить не просто NPK, а комплекс — органіку, бактерію, вуглець, поліпшує структуру ґрунту. Є фермер, який задає тон у сусідньому районі: минулого року взяв машину добрив на пробу, цього року вже понад 200 тон. І на нього дивляться інші, бо в нього дуже гарні результати і теж купують. Там уже сформувався свій “куточок” споживачів, які беруть третій рік поспіль. Коли люди повертаються з приростом у 10 разів — це говорить більше, ніж будь-яка реклама Виробників органіки небагато, якість форма та вміст відрізняєтся. Наша перевага — стабільність продукту, та можливість вносити сівалками».

5. Виробництво та інвестиції 

КАТЕРИНА: Які інвестиції були критичними для запуску виробництва? 

БОНДАРЕНКО РОМАН: «Важко сказати, які інвестиції були найкритичніші — вони всі давалися непросто. Родина підтримала — і я пішов у цей напрямок. Приміщення ми придбали в розстрочку. За гроші, що були, ми купили обладнання, але швидко зрозуміли, що цього недостатньо. Оскільки родина живе в Києві було прийнято рішення продати свій будинок та до інвестувти в цей стартап. У нас є обладнання, яке ми купили в лініі а воно не працює з компостом і воно зараз просто стоїть поруч. Такі речі теж були». 

КАТЕРИНА: Як війна вплинула на операційну діяльність і що допомогло втримати стабільність? 

БОНДАРЕНКО РОМАН: «Ми почали працювати вже під час війни тому це було свідоме було рішення. Найбільше вплинуло відключення електроенергії, особливо раптові. Це для нас боляче:у потужний котел, коли працює, не можна різко зупиняти — це ризик. Коли працюють гранулятори, теж багато механізмів задіяно. Генератор на 200 кВт — недоцільний. Виробництво потрібно зупиняти поступово, щоб нічого не зіпсувалось не зайнялося і не вибухнуло». 

КАТЕРИНА: Що сьогодні є найціннішим активом компанії — технологія, команда чи партнерства? 

БОНДАРЕНКО РОМАН: «Команда — найголовніше. У нас так побудовано, що кожен може підмінити іншого. Якщо хтось не виходить на роботу — вся команда сумує тому що це навантаження треба розділити між собою. Наприклад, у нас на сушарці працює жіночка. Ми намагалися навчити багатьох з хлопців, але не всі хочуть брати відповідальність. А вона стала і працює, хлопці лише допомагають. Дивлячись зі сторони — все просто , але хлопці чомусь не готові на цей відповідальний крок, бо оператор контролює процес сушарки та якість сировини на виході. Технологія — це більше доробка нашої команди. Наше завдання — зробити стабільну якість. А коли є стабільна якість — буде стабільний клієнт». 

6. Масштабування та майбутнє 

КАТЕРИНА: Які плани розвитку виробництва на 2027–2028 роки? 

БОНДАРЕНКО РОМАН: Плани у нас є — і вони дуже амбітні практичні й нестандартні. Ми зараз над цим ретельно працюємо, і я сподіваюся, що в січні покажемо новинки. Вони будуть дуже інноваційні — і таких рішень в Україні точно немає. Усі ці зміни спрямовані на покращення якості та зменшення собівартості. Яка буде ціна — поки невідомо, але ми готові до довгострокової співпраці, навіть за умов фіксації ціни». 

КАТЕРИНА: Чи розглядаєте ви вихід на експорт або створення нових продуктів на основі органічної сировини? 

БОНДАРЕНКО РОМАН: У нас зараз один продукт, це органічне добриво “БЕНЕФІТ” І ми прагнемо робити його ідеально. А вже потім говорити про лінійку інших. Ми робили експеримент із додаванням мінеральних, цей процес потребує додаткового обладнання відповідно інвестицій. Тому поки що фокус на одному продукті. Щодо експорту — ми до цього ще не дійшли. Але це в планах».

КАТЕРИНА: Яким ви бачите ринок органічних добрив України через п’ять років? 

БОНДАРЕНКО РОМАН: «Станом на зараз на Заході і на правому березі України на послід є великий попит його використовують аграрії, садівники, овочеві господарства. На Заході кількість пташників за останні роки шалено зросла, але в іх регіоні послід в попиті. І важливий момент: щоб зробити 1 тонну гранули, потрібно мінімум 3 тонни посліду. Це теж впливає на логістику та інші ресурсні складові вартості.

7. Особисте бачення засновника

КАТЕРИНА: Що для вас означає бути виробником органічних добрив у країні, яка воює, але продовжує годувати світ? 

БОНДАРЕНКО РОМАН: «Сьогодні герой — це будь-який виробник, який бере на себе відповідальність, створює робочі місця й працює попри війну, перевірки, та кредитне навантаження. Особливо на Сході це щоденний виклик. Але саме такі компанії, тримають економіку й дають фермерам впевненість у завтрашньому сезоні». 

КАТЕРИНА: Які цінності ви закладаєте в компанію як засновник? 

БОНДАРЕНКО РОМАН: «Наші цінності — це стабільний продукт і відповідальність. Робити те, що кажеш, і казати те, що робиш. Максимально відповідати за якість. Тим більше, це продукт, який ти закладаєш зараз, а результат фермер побачить через пів року. Це довгострокові інвестиції, побудовані на довірі. Людина вкладає гроші — і через півроку ти маєш подивитися їй в очі». 

КАТЕРИНА: Яку одну пораду ви дали б аграріям, які хочуть перейти на органічні технології живлення грунту? 

БОНДАРЕНКО РОМАН: (усміхається): «Як кажуть: вам пораду чи консультацію? А чим відрізняється? Порада — безкоштовно, консультація — платна. Ну тоді пораду. Я раджу не слухати поради а переймати досвід у фахівців котрі вже працюють з компостом, з органікою. Спілкуйтеся з ними і беріть досвід у тих, хто реально робить цю роботу». 

Фінал/бек—енд: 

У кожній галузі є люди, які перестають бути просто учасниками ринку. Вони стають орієнтирами — тими, хто задає тон, формує культуру та показує, що навіть у найскладніші часи можна будувати майбутнє. Створити виробництво органічних добрив на Сході країни, інвестувати у технології та команду, коли навколо — невизначеність і ризики, це не просто підприємницьке рішення. Це виклик, який беруть на себе лише ті, хто справді вірить у свою землю. Органічна складова сьогодні — must have ресурс для кожного, хто працює з ґрунтом. Але виховати культуру споживання, навчити аграріїв бачити у компості не відходи, а цінність — це довгий шлях, який потребує терпіння, системності та віри в результат. Саме тому цей бізнес виходить далеко за межі економіки. Це філософія. Це вибір людей, які залишаються патріотами своєї землі не на словах, а в щоденній роботі. 

Історія ТОВ «БЕНЕФІТ» — це історія про те, як народжується нова етика агровиробництва. Про те, що навіть у часи турбулентності можна створювати продукти, які відновлюють ґрунт, підтримують фермерів і формують нову культуру відповідального землеробства. Це приклад того, як бізнес стає частиною великої справи — відбудови країни, її ресурсів і її майбутнього. 

Агротрейд Клуб - оперативна галузева інформація для Вашого бізнесу!